Кейс
- технологія
Сьогодні найважливішим
завданням освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості. У
звязку з цим змінюється роль вчителя. Він перестає бути носієм знань. Впершу
чергу вчитель повинен організувати самостійну діяльність учнів, в якій кожний
оволодів би низкою здатностей до якісних професійних дій, самонавчання,
самоуправління, адаптації, особистісної готовності до майбутнього. Саме він
створює середовище, в якому стає можливим вироблення кожним учнем на рівні
розвитку його інтелектуальних та інших здібностей, певних компетентностей
формування особистісних якостей, формування вмінь самостійно приймати рішення в
умовах невизначенності, вироблення вмінь розробляти багатоваріантні підходи до
реалізації плану дій, формування навичок і прийомів усебічного аналізу
ситуацій.
Створенню такого середовища й сприяє кейс
- технологія, яка впливає на професіоналізацію учнів, сприяє їхньому
дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію на навчання.
Читати далі:
Читати розробку кейс- уроку:
Читати розробку кейс- уроку:
 |
Компетентнісний підхід до вивчення математики в початковій школі |
Робота з батьками. Анкетування.
Педагоги
співпрацюють з батьками учнів не лише під час колективних зборів. Найліпший
спосіб дізнатися про вподобання та здібності учнів, про сімейні традиції,
принципи виховання в сім’ї — опитування. Опитування як один з
найпоширеніших методів отримання інформації має такі форми:
·
усне
опитування — фронтальне, індивідуальне або групове;
·
письмове —
короткочасне (10-15 хв) і тривале (90 хв);
·
анкетування;
·
тестування;
·
інтерв’ювання.
Анкетування (з фр. еnquête — список запитань,
розслідування) — структурно організований перелік запитань, кожне з яких
логічно пов’язане з основною метою дослідження. Інформацію отримують після
опитування респондентів. Анкетування належить до групи методів, яка в
соціології, педагогіці та психології називається «опитування».
Структура анкети
Анкета —
тиражований документ із певною сукупністю запитань, сформульованих і пов’язаних
між собою за встановленими правилами. Оскільки респондент заповнює анкету
самостійно, важливе значення мають її композиція, порядок запитань, мова і
стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також
її графічне оформлення.
Для кожного
опитування потрібно створити унікальну анкету, але всі вони мають загальну
структуру. Анкета складається з чотирьох частин:
Правила
розроблення анкет:
·
зміст
запитань має відповідати темі та завданням дослідження;
·
форма
запитань має передбачати збірний портрет респондента;
·
запитання мають
бути короткими, зрозумілими, доступними для опитуваних;
·
анкета має
бути охайно оформленою;
·
форматування
анкети має бути таким, щоб її результати надалі були придатними для
комп’ютерного опрацювання
·
вступна
частина починається
з привітання. У ній зазначають, хто, з якою метою проводить опитування,
інструктують щодо заповнення, зосереджують увагу на способі повернення
заповненої анкети. Також зазначають про анонімність відповідей, наголошують на
важливості й цінності відповідей респондентів.
·
демографічна
частина вміщує
відомості про респондента — стать, вік, сімейний стан, освіта, професія,
адреса тощо;
·
основна — найважливіша частина анкети,
що складається із запитань з теми дослідження. Запитання складають блоками, у
чіткій логічній послідовності. Крім того, компонувати запитання слід від
простих до складних, від загальних — до конкретних;
·
завершальна — остання частина анкети
передбачає подяку респондентам і побажання на майбутнє.
Залежно від
мети опитування запитання в анкетах будуть різні (див. Додаток). Шрифт анкети має бути чітким і
читабельним, а доречне використання в ній малюнків, графіків і діаграм
зніматиме психологічну втому батьків, запобігатиме монотонності сприйняття
тексту.
Принципи формулювання запитань
Результативність
та об’єктивність анкетування залежить від дотримання основних правил
формулювання запитань. Запитання анкет — це висловлювання, розраховане на
одержання інформації, що дає змогу обробити певні дані.
Односкладність
запитання. Ідеться
про однакове розуміння батьками змісту запитання. Важливими є визначеність
понять та їх конкретність. Іноді запитання анкети містять два
запитання. Це недоцільно й не дає змоги отримати об’єктивну інформацію.
Приклад
Запитання
«Які навчальні предмети не подобаються вашій дитині й чому?» містить два
запитання, які слід формулювати як два окремі.
Однозначність
понять. Формулювати
запитання слід так, аби на нього була точна відповідь. Запитання «Як ваша
дитина виконує домашні завдання?» передбачає різне трактування: швидко; довго;
удома після прогулянки; на групі продовженого дня; самостійно вдома; частково з
допомогою батьків; чекає, поки батьки повернуться з роботи.
ЦЕ
ЦІКАВО!
Анкетування
як метод дослідження почали застосовувати в другій половині XIX ст. Першу
«Анкету для робітників» склав Карл Маркс (Karl Heinrich Marx),
щоб вивчити стан робітничого класу. Її опублікували 20 квітня
1880 року в газеті «Revue socialiste». Анкета містила майже сто
відкритих запитань про оплату праці, тривалість робочого часу, умови
та охорону праці, бюджет сім’ї тощо. А згодом її як окремий
аркуш поширили по всій Франції у кількості
25 000 примірників. Анкетування набуло популярності на початку
ХХ ст. з розвитком емпіричної соціології.
Приклад
Якщо вчителя
цікавить, скільки часу потрібно дитині, щоб виконати домашні завдання, то
запитання слід було сформулювати так: «Скільки часу ваша дитина витрачає, аби
виконати домашні завдання?».
Стислість. Для більшості людей речення з
11-13 слів є межею сприйняття фрази без суттєвого викривлення її основного
змісту. Тому фахівці радять використовувати в одному запитанні не більше
13 слів.
Конкретність
і визначеність. Прикладом
порушення цього правила є запитання: «Як часто ви запитуєте в дитини про її
справи?»
·
а) часто;
·
б) час від
часу;
·
в) рідко.
Кількість запитань в анкеті обмежена. Оптимально, коли респондент
відповідає на 25-30 запитань з теми
дослідження
Таке
опитування не буде інформативним, тому його варто змінити, використавши
альтернативні варіанти можливих відповідей батьків:
·
а) щодня;
·
б) двічі на
день;
·
в) один раз
на тиждень;
·
г) не
запитую.
Доступність. Учителям слід формулювати
запитання в анкетах так, щоб поняття були доступними й містили зрозумілу для
батьків лексику.
Приклад
У запитанні
«Розставте види уроків у порядку зменшення зацікавленості вашої дитини:
урок-роздум, урок-КВК, урок-інтерв’ю, урок-лабораторне дослідження,
урок-турнір» батьки учнів можуть не знати особливостей проведення таких уроків
у межах школи.
Об’єктивність
або нейтральність. Недопустимо,
щоб у формулюванні запитання простежувалося ставлення вчителя до предмета
опитування. Учитель не має спрямовувати думки й оцінки респондентів на ті
чи ті відповіді, «підштовхувати» до них.
Порядок
варіантів відповідей у запитаннях. Варіанти відповідей мають форму тріади:
·
позитивні — стверджувальні;
·
негативні — заперечливі;
·
нейтральні — невизначені.
Тріада має
будуватися за «принципом симетрії»: кількість
позитивних відповідей має дорівнювати кількості негативних, а нейтральне
висловлювання має бути «центром» симетрії.
Приклад
Як ви ставитеся до ідеї впровадження шкільної форми
для учнів 9-11 класів?
·
а)
позитивно;
·
б) більше
позитивно, ніж негативно;
·
в) важко
сказати;
·
г) більше
негативно, ніж позитивно;
·
д)
негативно.
Завдяки
опитуванням учителі матимуть більше інформації про дітей, оптимально
організовуватимуть освітній процес, знатимуть побажання батьків щодо
позакласних заходів тощо.
Додаток
|
Вид
|
Зміст
|
Приклад
|
|
За змістом
|
||
|
Особистісні
|
Стать,
вік, професія, освіта тощо
|
·
Скільки вам років?
·
Хто ви за фахом?
|
|
Думки,
враження, судження, мотиви тощо
|
До якого
міста пропонуєте поїхати класом на екскурсію?
|
|
|
Результати
діяльності, учинки, дії тощо
|
Про що ви
запитуєте дитину, коли вона повертається зі школи?
|
|
|
За формою відповідей
|
||
|
Закриті —
містять можливі варіанти відповіді
|
Дихотомічні —
відповіді так/ні
|
Чи
виникають у вашій родині конфліктні ситуації з дітьми?
|
|
Поліваріативні —
мають кілька варіантів відповіді
|
Як ви
гадаєте, чого очікує ваша дитина від родини, у якій живе?
·
а) хорошої організації побуту;
·
б) радощів від спілкування;
·
в) спокою, захищеності
|
|
|
Шкальні —
наприклад, повністю згоден / згоден / частково згоден / не згоден
|
Чи самотня
ваша дитина в родині?
·
а) так;
·
б) ні;
·
в) не знаю
|
|
|
Табличні
|
Оцініть за
5-бальною шкалою здатність ваших дітей помірковано розпоряджатися грішми
|
|
|
Напівзакриті
|
Містять
певні варіанти відповіді з додаванням власної
|
Де ваша
дитина планує провести літо?
·
а) удома;
·
б) у бабусі;
·
в) на морі;
·
г) інший варіант
|
|
Відкриті
|
Передбачають
самостійну та розгорнуту відповідь респондентів
|
У який
навчальний заклад планує вступати ваша дитина після закінчення школи?
|
|
За сформованістю запитання
|
||
|
Прямі
|
Спрямовані
на безпосереднє та відкрите отримання інформації від респондентів
|
Скільки
вам років?
|
|
Непрямі
|
Пов’язані
з використанням якоїсь уявної ситуації, що дасть змогу непрямо дізнатись
певну інформацію
|
Якою буде
ваша реакція, коли побачите, що ваша дитина-підліток зробила пірсинг?
·
а) вважаю, що це її особиста справа;
·
б) почну жартувати;
·
в) скажу, що це модно. Не хочу, щоб вона мене вважала старомодним;
·
г) теж зроблю собі пірсинг
|
|
За функціями
|
||
|
Фільтри
|
Використовують,
якщо потрібно одержати інформацію не від усіх респондентів, а від певної
категорії
|
Чи
відвідує ваша дитина гуртки?
+
|
|
Контрольні
|
Дають
можливість уточнити правильність відповіді респондента
|
У які дні
тижня ваша дитина займається в гуртках?
|
Автор: Ганна СКРИПКА, старший викладач кафедри теорії
і методики середньої освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Немає коментарів:
Дописати коментар